Вы здесь

Про музу i грфомана

(на украинском)

Зловив я музу за спідницю,
Блакитнооку, білолицю.
Кажу: "Ну, мила музочко, давай,
Мене на віршування надихай".

Вона, собі наливши чаю,
Сказала: "Добре, надихаю.
Про що ж, поет, писатимеш вірші?
Чи про життя? Чи просто... для душі?"

- Про тебе хочу написати,
Про аркуш долі полосатий,
Що все полюють там на муз митці,
Про наші зустрічі з тобой оці...

- Тоді вже, краще вип'ю кави...
Бо, ти диви, й мене прославить
Отой, що у лавровому вінку
Стоїть у графоманськім смітнику.