(на украинском)
Мовчить душа, не пишуться вірші...
У неї знову смуток зазирає,
Немов думки порожнії читає,
Співає в мовчазній моїй душі.
І знову серце морок полонить,
Він, як завжди, приходить із мовчанням,
Лише тяжке він вирива зітхання...
Вбиває кожну світлу, добру мить...
Мовчить душа... Що ж ти мовчиш? Молись!
Нічим бо іншим серце не зігріти.
Не залишайся мороком повита,
Хай зараз геть іде, а не колись...
Молись, кричи до Бога в каятті,
І Він почує, завіта до тебе,
Очистить, висвітлить як небо...
І стануть думки ясні і прості.
6.02.2012
Комментарии
Нехай Господь якомога частіше
Наталья Романова, 08/09/2012 - 20:18
Нехай Господь якомога частіше дарує Вам такі ж мелодійні талановиті вірші! :)
Нехай Господь якомога частіше
Наталья Романова, 08/09/2012 - 20:18
Нехай Господь якомога частіше дарує Вам такі ж мелодійні талановиті вірші! :)
Що до талановитості власних
Андрей Нестеров, 08/09/2012 - 20:55
Що до талановитості власних творів - маю сумніви.
Андрей! Прекрасные строки.
Татьяна Тимошевская, 19/08/2012 - 18:27
Андрей! Прекрасные строки. Очень понятное состояние молчания души, даже некоторой мертвенности. Да, молитва спасает, а, когда совсем тяжко, исповедь и Причастие. Спаси Господи!
Спаси, Господь, за отзыв.
Андрей Нестеров, 19/08/2012 - 21:09
Спаси, Господь, за отзыв.