Коли літають мої слова,
Немов думки дівочі,
Моя молитва завжди одна...
Летить вона в простір ночі...
Коли випливають мої думки
З безмежного світу свідомості,
Ти даруєш їм світла цілунки,
Незабутні краплини блаженної радості.
Коли мрії шукають дорогу
До таємних світів Галактики,
Ти сміливо ступаєш з порогу,
Складаєш мапу з життя мого клаптиків...
Як досконалий митець малюєш свої візерунки
На бурхливому морі буденності...
Мрії, слова, думки-безцінні свої дарунки,
Ховаєш з любов’ю у Вічності…
Коли втікають мої слова,
Ховаються в темінь ночі
Відчуй, що з тобою я,
Дивлюся крізь сльози в очі...
Комментарии
Жива думка, що ви її втілили у цій поезії, Оксано!
Виктория Осташ-Хоню, 01/07/2011 - 00:56
І ця жива думка ніби шукає шлях між слів - і знаходить, проторює його для читачів...
Неймовірно вразила й інтонація. Вона підкреслює отой політ молитви крізь темінь ночі...
Кажуть, що сльози покаяння, єдині здатні змити гріх... так і дивимось крізь сльози - але радісно! Дякую за краплини радості - їх так щедро у цьому творі!
Божої ласки Вам, Оксано!
Чудова співуча мова - то мов
Андрей Рябоконь, 30/06/2011 - 22:41
Чудова співуча мова - то мов пісня бринить, ніжна струна, чи витікає тоненький струмок із джерельця...
Дякую Вам!