Самогубство акторки

                                                            присвячено Орловській

(За твором Владислава Реймонта про життя Янки Орловської)
 

...В очах напівзгаслих  
остання надія
І думка остання 
  у глибині тліє,
В зіницях з'явились 
  відблиски тривоги
Та очі заплющились. Все...
  На підлогу 
Упала дівчина у муках, у болі...
Та ні, це не гра 
  у гримованій ролі.
Це сталось 
  насправді, 
  не в сні, наяву.
Якщо ти заплачеш, тебе я пойму...

(ред. - або: "...чиясь чорна мрiя …
якщо ти заплачеш, тебе зрозумiю…")

Мерзотників погляди так глузували,
Образливі жарти 
  у серце штрикали,
І душу втоптали 
  в образливий жарт.
Той натовп тваринний 
  розчавив 
ТАЛАНТ…

Ох, Янка, нащо народилась
  на світ?..
Підрубані крила…
Зламали 
  Політ.