Птах

В очах у птаха сині океани,
Та подих щастя зліва під крилом.
Свобода вмить усі затягне рани,
Не дасть посивіти ні серцем, ні чолом.

Лети ж, лети за край роспатланого неба!
Колись і я с тобою, друже, полечу.
В ту мить землі мені не буде треба,
В ту мить я сокілом у небі закричу.

І все, що тут мені злетіти не давало,
Крижинкою ростане у руці,
І все, чого було мені замало,
Віл’ється в мене, в запашному молоці.

У небі ангели полегшено всміхнуться,
Мені на плечі теплі руки покладуть.
І білі крила за спиною розгорнуться,
І до землі мені упасти не дадуть.
18.10.2004.