Зашуміли сумно і дерева
Мовби пісня прощавання
лине,
Гірке нарікання
переливне...
Журавлі
прямують в небі
клином,
Папороть зелена ворушиться,
Затріпочуть листячка ліщини
Молодої,
мовби весна сниться...
Червоніє
ягідка
калини...
Ліс ожив, раптово
затремтівши
Безпорадним
і протяжним
стоном,
Золотисте листя
все скоріше
Жене вітер
лісом,
гаєм,
полем...
Рідну
залишаючи
домівку,
Пташка злякана почує ліса голос...
Тільки небо дужче похмурніє
Та схилиться,
зажурившись,
колос.
