Ще не тікали люди с тих земель,
Але гонителі вже чують запах крові,
Вже сплетена мотузка з конопель,
І цвяхи із заліза вже готові.
Вже лагодять каменярі моста,
Вже жінці прокуратора не спиться,
Вже сивий тесля витесав хреста,
Вже виткана посмертна плащаниця.
Вже в алавастр налили миро й мед,
Та сенс того ще сховано. Одначе
Є в світі Той, що знає наперед,
І у саду ночами тихо плаче.
