*  *  *
Чим тримається світ?
Стільки літ! Стільки літ!
Ми руйнуєм, паскудимо,
А він гожий та гожий...
То любов Божа.
Чом зростає зерно?
Все одно, все одно,
Хоч залізні серця,
А немає кінця,
І все живиться, точиться,
Родиться...
Молитвами Богородиці.
І чому у багні, на стерні,
У сорочці срамній
Тихе чуємо: «Ні,
Ти — коханий, жаданий,
Ти гідний небес»?
Бо Христос воскрес.