Присвячується
Івану Івановичу Кожешкурту
Ллється промінь, наче роки,
Літнім ранком крізь блакить.
Краю мій зеленоокий,
Я ціную кожну мить!
Щиросердно вдячний Богу
За батьків і за сім’ю,
І за обрану дорогу,
За пташиний спів в гаю.
Що з того, що все минає
І, буває, доля б’є?
Я люблю життя і знаю,
Що на світі щастя є!