Добавить комментарий

Як би були ми козаками,
Не лаяли б своє життя.
Сівши на коней, шабельками
Збудили б полум’я буття.
Тепер не те, і кляті ляхи
Не вороги, живуть собі…
А ми – нікчемні сіромахи,
Сховали злидні у журбі.
Як би були ми козаками,
Не знала б Ненька цей ганьби.
Крадій не панував роками,
А міряв лихо на собі.
Лиха недоля нас покличе
Всім світом вийти к ворогам,
Та можновладцям в їх обличчя
Кричати: «Ганьба крадіям!»
Як би були ви козаками,
Не пили б кров своїх братів,
Забили б тюрми крадіями
І знищили усіх катів.