Дитячі віршики

***
Наша чашка миє вуха,
щоб вдягнути капелюха
і піти у гості,
де виделки гострі
й чайники
кирпаті
влаштували паті.

Швидко сковорідки
вимили борідки.

Швидко кралі-ложки
причесались трошки.

Тільки от у люлі
плачуть дві кастрюлі,
бо вони пузаті
залишились в хаті,
адже їхні кришки
заболіли трішки.

***
А в рудої киці -
золоті спідниці.
А в білої киці -
в лапках полуниці.
А в сірої киці -
складені копиці.
А в б'ючкої киці -
зеленка на пиці!

***
В ліс метелики летіли,
відпочить на доню сіли:
два на краї капелюшка,
два на носик, два на вушка,
неслухняний на валізку,
а ласкавий сів на слізку,
а найстарший - на сопілку,
а найменший - на мобілку!

***
бідним берегом ходить бука
бурі-бурі у нього боки
сірі-сірі у нього вуса
і великі лапаті вуха

бідний бука його бояться
а він добрий хіба що бурий
і від страху усі як в'язні
розум свій у ріці забули.

***
КУЩ КУЩИЩЕ КУЩАТИЙ
прямував на Хрещатик,
бо з бульвару Перова
всіх рубали на дрова.

Каже: що за химера?
Йду негайно до мера,
хай пан мер розбереться,
за що мучать деревця!

А у мера що днина -
неприйомна година.
Ждав КУЩ рік, ждав і далі,
та й приріс на Майдані.

***
Річку стягнуло взимку,
як у штанцях резинку.

Річці було незручно,
терпли ніжки та ручки,

голівка в неї боліла,
і щічка замерзла біла.

Та сонце прийшло - з рум'янцем,
а небо прийшло - із синню;
і річечка якось уранці
набралась кольору й сили.

Стрибнула вона на берег
у хвильках, ніби у перах.
Щаслива: нарешті розтала!-
бігла і муркотала.

А півник думав,
що курка.
А Мурчик думав,
що Мурка.

***
Сонечко летіло по колу,
задрімало, впало на школу,
камінців на школі чимало -
промінці найтонші зламало.

Дітки йому кашки носили,
щоби набиралося сили.
Сонце їхню кашку жувало -
в нього промінці заживали.

***
Отаке-е-е-енний грім гримить -
буде дощик через мить.
І так само, в межах миті,
будем наскрізь ми помиті!

***
повзла мураха по липі
тягла угору на линві
триста вагонів пшениці
щоб райські склювали птиці
щоб крила у птиць ясніли
наче дахи від снігу
щоб птиці на гілля сіли
і мед на землю струсили.

ВИШИНА
летять вишиті на небі
гусочки

на вишитій попереду
скінчилася нитка
тому вона без однієї лапки

а голос їхній -
синім по синьому вишитий

а моє вухо -
то вушко голки

Олесю, Дяку-Ю! Хотіось чогось


Олесю, Дяку-Ю! Хотіось чогось такого гарного, цілий вечір шукала по інтернету, нарешті тут знайшла! А про Ананас завчила.
Успіхів!

чудесні віршики


Олеся, чудесні віршики! Прочитала про вашу доню Іванку - і все стало зрозуміло: ось для кого вони так сердечно писалися! Хай буде доця здоровою, а вам - натхнення творити!

Дякую-дякую Вам! це Олеся,


Дякую-дякую Вам! це Олеся, якій лінь заходити під власним ніком, тож пишу як гість))

Настройки просмотра комментариев

Выберите нужный метод показа комментариев и нажмите "Сохранить установки".

 


Каталог — Православное христианство